14 грудня Сейм ухвалив зміни до Закону про допомогу громадянам України. Тепер біженці зобов’язані частково покривати кошти свого проживання у Центрах тимчасового розміщення. Тривожних змін є більше.
Закон про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї країни, тобто так званий Спецзакон про допомогу, був ухвалений у березні 2022 року. Норми цього закону надавали можливість біженцям, зокрема, легалізувати перебування на території Польщі або отримати доступ до ринку праці та соціального забезпечення. Тепер значна частина цих пільг повинна бути змінена або скасована.
Зміни до Спецзакону ускладнять ситуацію біженців з України, серед іншого, скасовуючи можливість подання заяви про дозвіл на тимчасове перебування через 9 місяців з моменту прибуття у Польщу або скорочуючи час на подання заяви про надання номеру PESEL (Загальної електронної системи обліку населення).
Також біженці будуть зобов’язані покривати кошти свого проживання у Центрах тимчасового розміщення: 50 процентів, але не більше, ніж 40 злотих на день після спливу 120 днів від дати прибуття у Польщу, або 75 процентів, але не більше, ніж 60 злотих на день після закінчення 180 днів. Хоча цей обов’язок не буде поширюватися на певні групи осіб, зокрема, вагітних жінок, осіб з інвалідністю та осіб похилого віку, але він надалі буде стосуватися більшості осіб, котрі на даний час перебувають у Центрах (97 процентів усіх осіб, які прибули з України, – це жінки, середній вік – 36 років1).
І хоча зміни передбачають також винятки відносно осіб, що «знаходяться у важкій життєвій ситуації, яка унеможливлює їх участь у покритті коштів допомоги», то не зрозуміло, яким саме способом буде відбуватися перевірка «важкої життєвої ситуації». Не вказано критеріїв такої оцінки. Тимчасом, як вважає організація «Amnesty International», кожен біженець, який проживає у Центрах тимчасового розміщення, перебуває у «важкій життєвій ситуації».
Фото: Київський зал, Центр прийому біженців з України, березень 2022 р., фотограф: Ганна Мікульська.
Згадані Центри тимчасового розміщення – це інколи пансіонати або санаторії, але також великі зали зі спільними душовими і туалетними приміщеннями та їдальнею, в яких рядами розміщені окремі розкладні ліжка. Тут немає приватності, а у зв’язку зі значними відстанями, ускладнений шлях до місця роботи чи до школи. Початково вважалось, що біженці будуть там перебувати протягом перших днів з моменту прибуття у Польщу.
Тимчасом, з приводу високих цін за оренду житлових приміщень і труднощів зі знаходженням місць праці із зарплатою, яка б дозволила стати самостійними, частина біженців проживають у цих приміщенням протягом багатьох місяців. Обов’язок оплати значних сум за можливість перебування в залах погіршить їх і без того важку ситуацію.
«Складські приміщення, виставкові та спортивні зали, нечинні супермаркети і великі офісні об’єкти пристосовано для проживання великої кількості людей у польових умовах (…) Для багатьох біженців з України вони стали великими залами очікування, зупинками у подорожі далі – чи то у Польщу, чи в світ. Сьогодні частина з них вже закрита, хоча привид зими, що надходить, спонукає до серйозних роздумів про підготовку багатьох приміщень до повторного відкриття» – написав про Центри тимчасового розміщення Бартош Румєньчик у репортажі на шпальтах часопису «Політична Критика».
Запровадження такого обов’язку суперечить праву на забезпечення відповідних умов проживання, яке виникає з Директиви Ради про мінімальні стандарти для надання тимчасового захисту від 2001 р2.
>>>З детальним юридичним аналізом змін, проведеним Товариством Правової Інтервенції, можна ознайомитись тут. (польською мовою)
>>>Проект змін до закону доступний тут. (польською мовою)
>>>Позиція Міграційного Консорціуму (польською мовою)
Фото у заголовку: Центр гуманітарної допомоги «ПТАХ» у м. Надажин під Варшавою. Фотограф: Бартош Румєньчик
1 https://www.researchgate.net/publication/360709370_Problemy_ukrainskich_uchodzcow_przebywajacych_w_Polsce (доступ 21.12.2022).
2 «Держави-члени Європейського Союзу забезпечують особам, які користуються тимчасовим захистом, доступ до придатного житла або, у разі необхідності, засоби для отримання житла” (ст. 13. ч. 1); https://eur-lex.europa.eu/legal-content/PL/TXT/PDF/?uri=CELEX:32001L0055&from=PL (доступ: 21.12.2022).