Поява та поширення неправдивої інформації та мови ворожнечі проти біженців з України в польській частині інтернету несе потенційну загрозу для людей, які шукають притулку в Польщі.
Ще в серпні минулого року ми звертали увагу на тривожну антиукраїнську риторику та поширення російського наративу ультраправими політиками. На жаль, експерти з боротьби з дезінформацією та мовою ворожнечі в наступні місяці констатували, що антиукраїнська пропаганда в ЗМІ все ще залишається на високому рівні.
Більше того, «серед профілів, які поширюють найпоширеніший антиукраїнський контент, досі є політичні партії та польські депутати», — розповів для Wirtualne Media член правління Асоціації «Демагог» Марсель Кєлтика.
Політики та антиукраїнська пропаганда в Польщі
У листопаді Асоціація спільно з Інститутом моніторингу медіа підготували в листопаді звіт, результати якого дуже тривожні – за звітний місяць виявлено аж 73 тис. записів та коментарів польською мовою, які «негативно ставилися до українського суспільства».
Серед найпопулярніших акаунтів у Твіттері (середовище, де понад 90% антиукраїнських постів), які поширюють дезінформацію про Україну та українців, знаходиться напр. обліковий запис Ґжегожа Брауна, члена Сейму Республіки Польща, одного з лідерів коаліції Конфедерація та президента та члена партії Конфедерація Корони Польської1.
Ця партія підготувала брошуру, яка інформує, про те, що «наявність великої української меншини в Польщі матиме негативний вплив через запозичення численних патологій суспільного життя з-за східного кордону; від корупції та злочинності до вимог легшого доступу до абортів. Крім того, учасники коаліції поширювали графіки про «підкорення польських міст» вихідцями з України.
Поширення громадськими діячами антиукраїнської дезінформації стосується не лише політиків Конфедерації. Дописи такого змісту публікувала також куратор освіти в Малопольському регіоні Барбара Новак, яка писала, що «хвиля українців, які втікають від війни, наповнила корінні антипольські середовища надією викорінити хоч трохи польськість. Вони постулюють припинення викладання польської історії та літератури під приводом піклування про почуття українців. Не можна погодитись на відмову від польськості!».
Ми запитали у Міністерства науки і освіти, чи планує воно вжити заходів для звільнення з посади кураторки Новак та запобігання подібним заявам представників освіти в майбутньому. У відповідь МОН зазначило, що цитована заява кураторки «була розміщена в її приватному акаунті в соцмережах і не пов’язана з діяльністю Управління освіти в Кракові». Проте слід пам’ятати, що кураторка Новак є публічною особою, а тому поширення нею неправдивої інформації має бути відкрито та публічно засуджено МОН (так само і в інших міністерствах).
Варто додати, що на громадських діячах лежить величезна відповідальність за поширення лише перевіреної та підтвердженої інформації. З огляду на їх широке охоплення в соціальних мережах і їхній вплив на громадські обговорення, вони повинні бути особливо обережними, щоб уникнути поширення дезінформації.
Війна та дезінформація в Інтернеті
Останні дослідження у сфері антиукраїнської риторики та дезінформації опублікували Асоціація «Ніколи знову» (лютий 2023) та компанія Maison&Partners на замовлення Warsaw Enterprise Institute (січень 2023).
У звіті Maison&Partners йдеться, що в січні 2023 року кількість поляків, які підтримують погляди, подібні до тих, які пропагує Кремль, зросла порівняно з вереснем 2022 року. Згідно з дослідженням, більшість людей погодилися із заявою про те, що Польща не може дозволити собі біженців, або що біженці з України насправді є економічними мігрантами. Проте автори дослідження зазначають, що такі результати не обов’язково є наслідком пропаганди, але також втоми від війни за нашим східним кордоном.
Важливим є те, що дослідження показує, що «найвища згода з тезами, вигідними для політики Путіна, спостерігається у людей, які отримують інформацію про те, що відбувається в країні та світі з соціальних мереж». Саме соцмережі є основним каналом поширення російської пропаганди, дезінформації про війну та біженців з України.
Асоціація «Ніколи знову» у співпраці з компанією SentiOne повідомляє, що за останні 12 місяців у польському інтернет-просторі з’явилося майже 400 тис. антиукраїнських висловлювань, які набрали близько 550 мільйонів переглядів. За даними Асоціації, найпопулярнішими ксенофобськими гаслами, які з’являються в Інтернеті, є «українізація» та відповідний хештег «#стопуукраїнізації Польщі», «бандерівці», «бандерівство» та «бандеризація» та «Укропол»/«Укрпол» (” укрополь» — це конспірологічна теорія, згідно з якою українці будуть «правити Польщею замість поляків»).
Додамо, що за даними державного дослідного інституту НАКМ, антиукраїнський та дезінформаційний контент значною мірою публікують люди, а не лише призначені для цього завдання боти.
„У польських соцмережах з початку війни в Україні НАКМ відстежила 1592 дуже шкідливих акаунтів – що важливо, жоден із них не є ботом”, повідомляє Wirtualne Media. НАКМ повідомила про 521 дезінформаційний матеріал до органів державного управління для термінового втручання.
«У Польщі спостерігається очевидне покращення та серйозне ставлення до проблеми дезінформації. Навіть у 2019 році, коли я запитував усі інституції – від Мінцифри, у особі міністра координатора спецслужб до НАМК – про те, хто відповідає за координацію такої діяльності, ніхто не відчував відповідальності. Сьогодні в цього питання набагато краще становище, хоча це не означає, що ситуація під контролем», – коментує для Amnesty International Сільвія Чубковська, співведуча подкасту Techstorie.
Він додає, що аналітики, дослідники та ЗМІ мають велике значення у боротьбі з дезінформацією, оскільки вони регулярно пояснюють суспільству, що таке дезінформація та як від неї захиститися.
Подібної думки дотримується і д-р. Агнешка Демчук з кафедри політичних систем і прав людини UMCS у Любліні, яка стверджує, що хоча після 24 лютого 2022 року вона помітила більшу залученість польської влади до боротьби з дезінформацією, цих дій усе ще «недостатньо».
«У цій сфері бракує системних і комплексних дій, немає стратегії побудови інформаційної безпеки та суспільної кіберстійкості в Польщі, яка б відповідала тому часу, в якому ми перебуваємо – часам повномасштабної війни за нашим східним кордоном» – розповідає для Amnesty д-р Демчук.
Ще під час пандемії речник міністра-координатора спеціальних служб запевняв, що «польські спецслужби постійно відстежують підозрілу діяльність в Інтернеті, зокрема в соціальних мережах, виявляючи найнебезпечніші прояви дезінформації, пропаганди та інформаційних атак проти нашої країни». Чи активізувалися ці дії сьогодні у зв’язку з російською агресією проти України?
Ми надіслали запит до Януша Цешинського, державного секретаря та урядовий уповноважений з питань кібербезпеки, а також до Міністерства внутрішніх справ та адміністрації з проханням надати інформацію про те, які дії були вжиті на даний момент у відповідь на антиукраїнську пропаганду та дезінформацію, що поширюються в ЗМІ, особливо представниками влади. З МВС ми отримали дуже узагальнену відповідь: «У межах компетенції МВС постійно проводиться моніторинг інформації, у тому числі виявлення інформації з ознаками дезінформації»2.
Дії на європейському рівні
Через рік після російського вторгнення в Україну команда StratCom Європейської служби зовнішнішньої діяльності дійшла висновку, що ця проблематика безперечно здомінувала т.зв. дії FIMI, тобто маніпулювання та втручання в іноземну інформацію (Foreign Information Manipulation and Interference), а головними суб’єктами FIMI є Росія та Китай. Проблема стосується не лише Польщі, але й усього Європейського Союзу та світу.
Понад 70 відсотків Європейців останнім часом стикаються з дезінформацією на різні теми – такі висновки конференції про дезінформацію під час війни, яка відбулася в Європарламенті в лютому цього року. У польському інформаційному просторі – аж 88 відсотків облікових записів, що поширюють т. зв фейкові новини на тему війни в Україні.
“«Нацистський» наратив використовувався для дегуманізації українців. Риторика закликів до геноциду щодо всього українського перемістилася з менш важливої позиції у російську основну течію, наприклад, до контрольованого державою інформаційного агентства РІА Новості. І як наслідок – ще більше жорстокості на полі бою та проти мирного населення” – йдеться на сайті EUvsDisinfo.
Враховуючи все це, Євросоюз вжив заходів щодо обмеження впливу російської пропаганди, в тому числі недопущення мовлення трьох російських державних телеканалів на всі країни Союзу.
На жаль, незважаючи на обмеження традиційних російських ЗМІ, інтернет-простір у Європі та світі все ще перебуває під сильним впливом Росії та Китаю та є потужним інструментом для ведення війни в Україні3.
Свобода слова та обов’язки держави
Відповідно до резолюції4 Ради ООН з прав людини «Свобода в Інтернеті» (2012 року), однаковий захист прав і свобод людини застосовується як онлайн, так і офлайн.
Свобода вираження міркувань або свобода слова не функціонує сама по собі і взаємозалежна з іншими правами людини. Це означає, що свобода вираження поглядів не дає нам права поширювати дискримінаційний контент, тобто, в даному випадку, радикально антиукраїнський чи проти біженців. Це регулюється положеннями національного та міжнародного права, напр. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права5, підписантом якого є Польща.
Стаття 19 цього пакту стосується права на можливість мати міркування та висловлювати думки. Водночас у ньому зазначено, що ці права можуть підлягати обмеженням з метою «поваги прав і репутації інших; охорони національної безпеки чи громадського порядку, або здоров’я чи публічної моралі».
“Сьогодні вже відкрито розмовляють про т. зв «пошуковців українізації Польщі в інтернеті» та коментаторів уявної українізації. Треба звернути увагу на те, що в цьому плані роблять деякі політичні сили, наприклад Конфедерація. Антиукраїнські думки депутатів дуже швидко підхоплюються російською пропагандою і надзвичайно шкодять нинішній і майбутній польсько-українській співпраці», – коментує д-р Демчук.
Поширення антиукраїнського наративу в соціальних мережах є надзвичайно небезпечним і може призвести до ксенофобського насильства проти українців у Польщі, які за короткий час стали значною частиною нашого суспільства. Крім того, згідно з польським законодавством, публічна образа групи осіб, напр. за національною приналежністю караються позбавленням волі на строк до трьох років6.
Ми поцікавилися в Міністерстві юстиції, які дії вжито для відстеження та реагування на злочини на ґрунті ненависті проти українських біженців.
Через два тижні після надсилання запитів у міністерстві повідомили, що ми повинні направити питання до Національної прокуратури. Чекаємо на відповідь.
Польська держава зобов’язана забезпечити безпеку всіх людей в країні, включно з біженцями. Відсутність адекватної реакції на це є невиконанням цього зобов’язання та може мати драматичні наслідки.
Асоціація Amnesty International закликає уряд Польщі рішуче засудити антиукраїнські, ксенофобські та неправдиві заяви та вимоги, які висувають і оприлюднюють політики. Крім того, закликає вжити рішучих та ефективних дій для боротьби з дезінформацією та антиукраїнською пропагандою і таким чином забезпечити безпеку всіх біженців з України в Польщі.