Польща: «Ми приїхали сюди, нас не хотіли впустити». До ромів з України ставляться як до небажаних біженців – Amnesty International

Польща: «Ми приїхали сюди, нас не хотіли впустити». До ромів з України ставляться як до небажаних біженців

Протягом останніх місяців Amnesty International проводить моніторинг ситуації з ромськими біженцями та біженками з України в Польщі. Організація відзначила тривожні приклади дискримінації та подвійних стандартів по відношенню до цієї етнічної групи в пунктах прийому та довідкових службах.

Автор: Анна Мікульська, спеціаліст із досліджень Amnesty International.

Нижче наведені найважливіші висновки з наших спостережень та рекомендації щодо дій, які можуть допомогти вирішити ці проблеми та забезпечити рівне ставлення та безпеку для всіх українських біженців та біженок у Польщі.

Гірше ставлення

Стереотипи щодо ромів, які міцно вкоренилися у свідомості польського та європейського суспільства, безсумнівно, впливають на сприйняття та ставлення до ромів-біженців та біженок у країнах, які приймають людей, що втікають з України.

Незважаючи на надзвичайно теплий прийом, який польське суспільство надає українським біженцям та біженкам, саме особи ромського походження через свою етнічну приналежність стикаються з гіршим ставленням, ворожістю та нерозумінням з боку деяких волонтерів та координаторів, які працюють з біженцями. Як було повідомлено Amnesty International, внаслідок стереотипів та упереджень ромські біженці та біженки не приймалися до приймальних центрів або отримували менший або нижчий рівень догляду та підтримки, ніж інші біженці та біженки.

За словами працівників та працівниць неурядових організацій, опитаних Amnesty International, деякі роми вирішили повернутися в Україну саме з цих причин. Деяким з них польські неурядові організації допомогли виїхати до країн Західної Європи.

За перші два місяці від початку війни в Україні Amnesty International зафіксувала покращення становища ромських біженців та жінок-біженців у деяких регіонах. Втім, про деякі з описаних тут інцидентів Amnesty повідомляла неодноразово. Це викликає занепокоєння, адже тривожні ситуації можуть повторитися, особливо якщо кількість біженців біженок з України знову збільшиться.

Обмеження доступу до приймальних пунктів

AВолонтери та неурядові організації повідомили Amnesty International щонайменше про декілька випадків, коли приймальні центри, які управляються та/або фінансуються воєводськими органами влади або органами місцевого самоврядування, не приймали ромських біженців біженок з України через їхню етнічну приналежність. 

За повідомленнями, такі ситуації мали місце, зокрема, в Центрі гуманітарної допомоги PTAK в Надажині1. Один з координаторів центру заперечив ці звинувачення і повідомив Amnesty International, що прийом до центру в Надажині жодним чином не ґрунтується на етнічних критеріях, а лише на наявності в паспорті штампу про перетин кордону, який підтверджує, що особа прибула до Польщі після 24 лютого.Однак ми хотіли б зазначити, що – особливо на початку війни в Україні, коли кількість біженців та біженок була найвищою – багато людей не отримували штамп у паспорті при перетині кордону. Проте, кожен, навіть без документа, що посвідчує особу, був зареєстрований при перетині кордону. Тому виникають сумніви щодо того, чи дійсно саме штамп у паспорті має визначати допуск особи2.

Про подібні ситуації в інших місцях, зокрема в Грубешові Люблінського воєводства та Кракові, Amnesty International також повідомили представники неурядової організації Salam Lab, яка з 1 квітня по 13 травня 2022 року керувала гуртожитком для ромських біженців з України3. Інша доповідь стосувалася вже неіснуючого центру у Global Expo у Варшаві. Один з координаторів центру прямо запитав: «А ви впевнені, що це не цигани?» на запитання про наявність місць для сім’ї з України4.

Такі повідомлення з незалежних джерел вказують на тривожну схему дій, що вживаються по відношенню до ромських біженців та біженок у приймальних центрах у різних польських містах.

Amnesty International також визнає проблему доступу до житла за межами приймальних пунктів. Багато українських біженців та біженок знайшли тимчасовий безкоштовний притулок у квартирах польських жінок та чоловіків, які їх приймають, або в готелях та будинках відпочинку приватних власників. На жаль, у випадку з біженцями ромського походження знайти таке житло було набагато складніше, з одного боку, через багатодітність сімей, з іншого – через упередження. Amnesty International отримала інформацію щонайменше про декілька таких ситуацій, які підтверджують, що проблема забезпечення житлом ромських сімей залишається невирішеною.

Слід підкреслити, що поширені стереотипи та упередження щодо ромської громади перешкоджають її інтеграції та мають безпосередній вплив на безпеку біженців та біженок ромського походження в Польщі.

Неспроможність запобігти подвійним стандартам та дискримінації 

Неурядові організації, які працюють в інтересах ромських біженців та біженок, наголошують, що особи ромського походження, які тікають від війни в Україні, постійно стикаються в Польщі з дискримінацією з боку деяких осіб, які працюють та допомагають у пунктах прийому. Це проявлялося, серед іншого, в уникненні надання інформації або допомоги, видачі меншої кількості одягу або пайків, звинуваченнях у крадіжках за відсутності доказів.

На думку Amnesty International, ефективне державне реагування на ці проблеми відсутнє. Незважаючи на заходи, які вживаються державними органами для забезпечення рівного ставлення та безпеки всіх біженців та біженок, все ще мають місце випадки дискримінації осіб ромської національності в пунктах тимчасового розміщення та пунктах надання допомоги.

Департамент міжнародних відносин та міграції Міністерства внутрішніх справ повідомив Amnesty International, що жодних офіційних скарг, пов’язаних з дискримінацією ромських біженців та біженок з України, безпосередньо до Міністерства не надходило5. Тим часом, під час опитування в пункті прийому біженців у Надажині чотири з восьми ромських біженок повідомили, що вони стикалися з певною формою нерівного ставлення в центрі – з боку деяких волонтерів та/або інших біженців – через їхню етнічну приналежність. 

Amnesty International przeprowadziła rozmowy po niemal 4 miesiącach od początku rosyjskiej agresji na Ukrainę. To wystarczająco długi czas, by państwo zwróciło uwagę na problem podwójnych standardów względem romskich uchodźców i uchodźczyń. Ministerstwo zapewniło Amnesty International, że pewne działania zostały już podjęte, m.in. nawiązano współpracę z organizacjami romskimi w celu rozwiązywania pojawiających się problemów. Takie działania należy ocenić jako dobrą praktykę zmniejszającą ryzyko dyskryminacji i nierównego traktowania.

Ксенофобія та стереотипи з боку представників влади

Для ефективної інтеграції ромської громади в Польщі необхідна також антидискримінаційна освіта та сприяння державою відкритості та інклюзивності. Водночас, існують випадки, коли дистанціювання та стереотипи щодо ромських біженців та біженок відтворюються представниками органів державної влади та місцевого самоврядування6.  

Amnesty International зазначає, що відтворення таких негативних стереотипів щодо ромів представниками державних установ підтримує та поглиблює обурення та упередження проти цієї громади, що призводить до дискримінації, маргіналізації та навіть прямої загрози для біженців ромського походження. Між тим, Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації зобов’язує Польщу «вживати ефективних заходів, особливо в галузі освіти, виховання, культури та інформації, для боротьби з забобонами, які ведуть до расової дискримінації, і сприяти взаєморозумінню, терпимості і дружбі між народами і расовими або етнічними групами» (ст. 7).). 

Рекомендації

Amnesty International також відзначила позитивні зрушення у прийнятті та інтеграції ромських біженців та біженок. Представники Міністерства внутрішніх справ, окремих органів місцевого самоврядування та обласної влади зустрілися з організаціями, що працюють в інтересах ромської громади, щоб обговорити проблеми та потреби ромських біженців. Деякі з цих організацій, такі як Фундація «Назустріч діалогу», налагодили співпрацю з органами місцевого самоврядування або воєводськими органами влади. Центральна рада ромів постійно співпрацює з органами ЄС та окремими уповноваженими воєвод у справах національних та етнічних меншин у питаннях допомоги ромським біженцям та біженкам у Польщі.

Тим не менш, проблеми, про які ми пишемо вище, вимагають більш рішучої реакції з боку державних інституцій. Ми представляємо рекомендації Міністерству внутрішніх справ і адміністрації та Уповноваженій Уряду з питань рівного ставлення Анні Шмідт, виконання яких допоможе забезпечити безпеку та рівне ставлення для всіх біженців та біженок з України.

Щодо права на гідне житло без дискримінації:

  • постійний моніторинг воєводськими органами влади пунктів прийому, готелів та інших місць тимчасового розміщення біженців та біженок з метою надання притулку всім українським біженцям, які цього потребують,
  • організація державою безпечних місць проживання для ромських біженців та/або підтримка громадських організацій у створенні таких місць.

Про недопущення дискримінації та подвійних стандартів:

  • Налагодити стійку та ефективну співпрацю між воєводствами та неурядовими організаціями для забезпечення чіткої комунікації між ромськими біженцями та біженками і особами, які працюють, надають допомогу та керують пунктами тимчасового розміщення біженців, а також для забезпечення того, щоб роми отримували необхідну допомогу та підтримку як група, що особливо вразлива до дискримінації,
  • проведення центральними та місцевими органами влади антидискримінаційних тренінгів для осіб, які працюють та надають допомогу в пунктах тимчасового розміщення біженців з України, з особливим акцентом на протидію дискримінації ромської громади та інших груп, особливо вразливих до дискримінації,
  • постійний та ефективний моніторинг з боку органів влади щодо наявності дискримінаційних дій та подвійних стандартів у пунктах тимчасового розміщення біженців та біженок з України, особливо щодо ромської громади та інших груп, особливо вразливих до дискримінації,
  • вжити необхідних заходів з боку Уповноваженого Уряду з питань рівного ставлення для усунення випадків нерівного ставлення до біженців та біженок ромського походження, а також здійснювати постійний моніторинг становища цієї групи осіб,
  • привернути увагу представників органів державної влади та місцевого самоврядування до проблеми наслідків дискримінаційних публічних висловлювань щодо біженців ромського походження, а також негайно реагувати та засуджувати заяви, які ґрунтуються на упередженнях та стереотипах.

Zdjęcie w nagłówku: punkt pomocowy w hali Tesco, 6 marca 2022, Przemyśl, fot. Anna Mikulska.

Більше інформації на сторінці «Біженці з України в Польщі».


Примітки:

1 Згідно з одним повідомленням, Центр гуманітарної допомоги PTAK у Надажині, який діє як приймальний центр, нібито не дозволив ромським біженкам з дітьми перебувати у приміщенні.

«Ми приїхали в Надажинський [приймальний пункт], щоб подивитися, яка там ситуація з ромами (…). На виході з центру ми побачили 30 жінок з дітьми, які сиділи біля входу. Був присутній лейтенант Сил територіальної оборони. Я запитав його, чому вони їх не пускають, а він відповів, що у нас така політика, що ми їх не пускаємо, а вранці приїде автобус і вивезе їх до Німеччини», – повідомив працівник організації, який перебував на місці події. Він додав, що в цей час перед центром зупинився автобус з українськими чоловіками та жінками з білим кольором шкіри, яких «на очах ромських жінок та дітей» впустили всередину.

«Зрештою, лейтенант сил ТО почав телефонувати керівництву центру з цього приводу. Тоді вдалося домовитися, що пускатимуть усіх, хто має документи і штамп у біометричному паспорті, а оскільки такі були лише у двох осіб, то решту не пустили. Ситуація завершилася приїздом поліції. Поліціант заявив, що ці пані є туристками і вони просто шукають вільний готель, після чого попрощався з нами».

Про подібну ситуацію повідомила Amnesty International ромська біженка, яка також проживає в Надажині. Жінка прожила у центрі близько двох з половиною місяців. Вона прибула до центру 15 квітня разом з донькою та іншими ромами з України – загалом дев’ять осіб. Разом з дітьми її пустили до центру лише з другого разу, того ж дня. Спочатку їй відмовили у допуску, і вона була змушена повернутися на вокзал.

_

2 Amnesty International звернулася до Мазовецького воєводи з приводу цієї ситуації, оскільки відповідно до Закону від 12 березня 2022 року «Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території України» (Законодавчий вісник, поз. 583), «Воєвода координує діяльність органів державної влади та неурядових організацій і підприємців у наданні допомоги громадянам України» (стаття 12 п.2). Від його імені надійшла відповідь від керівництва Ptak Warsaw Expo в Надажині, яке заперечило, що така подія мала місце. «Кожна особа за процедурою перевіряється і фіксується тільки після того, як ми встановили, що дійсно можемо надати допомогу, при великій кількості людей, які прибувають, це може зайняти більше часу, але це пов’язано з дотриманням процедур».

_

3 «Ми отримали повідомлення про те, що є багато сімей, які кочують, наприклад, у різних містах за межами Кракова, і їм нікуди йти, оскільки їх не приймають у міських центрах прийому через колір шкіри та походження. Хоча у них є документи, які підтверджують, що вони втекли з України», – повідомив Кароль Вільчинський, співзасновник асоціації Salam Lab, у розмові з Amnesty International.

_

4 Інформація надана Amnesty International волонтером, який допомагає українським чоловікам і жінкам і побажав залишитися анонімним.

_

5 Amnesty International отримала відповідь від Департаменту міжнародних справ та міграції Міністерства внутрішніх справ та адміністрації: «Ситуація на прикордонних переходах і в пунктах прийому контролювалася представниками воєводств, які перебували там позмінно цілодобово, надаючи допомогу біженцям і контролюючи роботу інших організацій, що надають допомогу», – зазначив він. У МВСіА також запевняють, що до міністерства «безпосередньо не надходило жодних офіційних скарг, пов’язаних з дискримінацією ромських біженців з України». У свою чергу, Мазовецьке воєводське управління (MUW) повідомило, що: «Координатори MUW у Варшаві в центрах постійно відстежували ситуацію в центрі на предмет можливої поведінки, яка може свідчити про нерівне ставлення до ромської громади. На основі проведених спостережень не було виявлено жодних серйозних ситуацій, в яких особи ромського походження зазнавали б переслідувань через своє походження».

_

6 24 червня депутат міської ради Перемишля Марчін Ковальський опублікував пост у Facebook, в якому говорить про «орди» ромських біженців, які приїжджають до Польщі лише для того, щоб отримувати польські соціальні виплати. Доказів депутат не наводить, натомість запис супроводжується зображеннями ромів, зокрема дітей, на вулицях Перемишля.  

Про це доктор Йоанна Талевич розповіла в інтерв’ю для OKO.press: «У нас було таке, що волонтер, зателефонувавши на офіційну гарячу лінію мазовецького воєводи, почув у слухавці, що ромам не допоможуть, бо у них воші».

27 лютого 2022 року президент Анджей Дуда опублікував пост у Twitter, в якому написав про українських ромів, які «вкрали у росіян танк». Допис зустріли критикою, зокрема, з боку Об’єднання ромів у Польщі: «Пане Президенте! Ваша заява є прикрим відтворенням антиромських стереотипів! Під час війни на фронті не може бути й мови про крадіжки, тому що зброя (в даному випадку танк) у ворога здобувається, а не крадеться».

Podoba Ci się to co robimy? Nasze działania są możliwe dzięki regularnym darowiznom od osób prywatnych. Włącz się! Możesz zmienić lub uratować ludzkie życie!
Pomagaj prowadzić działania edukacyjne
Pomagaj wpływać na zmianę prawa
Pomagaj wysyłać badaczy do stref kryzysu

Działaj teraz!

Żądaj równych szans dla wszystkich uczniów i uczennic w Polsce!

177233