Strona
Біженці, які втекли від війни, продовжують стикатися з порушеннями прав людини. Держава зобов’язана забезпечити їм рівне ставлення та безпеку в Польщі.
Яка ситуація з українськими біженцями в Польщі?
Від початку російської агресії проти України країну покинули мільйони біженців і біженок. Більшість з них приїхали до Польщі, яка продемонструвала гідну захоплення солідарність. Однак багато в чому допомога українцям і українкам лягла на плечі простих людей, наприклад, у питаннях розміщення або безпосередньої допомоги. І хоча біженців та біженок у Польщі стає все менше і менше – частина з них виїжджає на Захід або повертається в Україну – польська влада все ще стикається з необхідністю забезпечити доступ до освіти, ринку праці, охорони здоров’я або житла для сотень тисяч або навіть мільйонів біженців та біженок з України. Також необхідно забезпечити їхню безпеку та рівне ставлення до них у Польщі.
Ситуація, в якій опинилися ті, хто втікає з України до Польщі, є надзвичайно складною як для них самих, так і для суспільства, яке їх приймає. У цей кризовий час принципово важливо забезпечити повагу до прав і свобод усіх і кожного.
Amnesty International стежить за дотриманням прав усіх, хто втік від нападу Росії на Україну. Ми досліджуємо становище біженців та біженок з України, повідомляємо про зловживання та порушення і рекомендуємо шляхи їх вирішення.
Держави-сторони домовленостей застосовуватимуть положення даної Конвенції до біженців незалежно від раси, релігії або країни походження
Женевська конвенція про статус біженців
Протягом останнього року (2022/2023) товариство Amnesty International досліджувало ситуацію біженців, які втекли до Польщі від російської агресії на території України.
Ми інформували про дискримінацію, яку зазнають роми з України, нерівний доступ до освіти, труднощі на ринку оренди, а також про антиукраїнську риторику та дезінформацію в Інтернеті. Кожного разу ми рекомендували рішення, які польський уряд має ухвалити перед обличчям цих викликів і проблем. У цьому підсумку ми представляємо найважливіші висновки нашого дослідження.
Результати моніторингу Amnesty International. Житлова ситуація біженців з України в Польщі
Завдяки величезній мобілізації суспільства багато біженців і біженок у Польщі майже одразу знайшли тимчасовий дах над головою. Ця допомога була необхідною і добре спрацювала в короткостроковій перспективі. Однак через рік після російського вторгнення в Україну необхідно прийняти системні рішення в середньостроковій і довгостроковій перспективі. На жаль, вони відсутні.
Де живуть біженці з України? Чи можуть виселити біженців-орендарів, якщо вони не платять орендну плату? Чи живе хтось ще у великих залах – центрах колективного розміщення?
На ці та інші питання ви знайдете відповіді у нашому звіті.
Антиукраїнська пропаганда широко присутня в польськомовному Інтернеті. Уряд зобов’язаний відреагувати на це явище
Поява та поширення неправдивої інформації та мови ворожнечі проти біженців з України в польській частині інтернету несе потенційну загрозу для людей, які шукають притулку в Польщі.
За допомогою кампанії «Школа для всіх» ми хочемо привернути увагу до труднощів і нерівного ставлення, з якими стикаються учні, які мають досвід біженців у польських школах. Якщо мова йде про дітей та молодь з України, пам’ятаємо також тих, хто втік з інших країн і стикається з подібними проблемами в польських школах.
Давайте покажемо вчителям, що вони не самотні, і підтримаємо їх у випробуваннях, з якими вони зіткнулися. Давайте разом боротись за системну антидискримінацію та міжкультурну освіту.
Зрештою, давайте закликаємо уряд вжити дієвих заходів, щоб діти та молодь з досвідом біженства мали рівні можливості в школі та повною мірою користувалися своїм правом на освіту!
Серед мільйонів біженців та біженок до Польщі потрапили також українці та українки з ромської громади. За оцінками, до країн Співтовариства, що межують з Україною, потрипило 100 тисяч ромів.
У Польщі з самого початку підтримка та допомога біженцям та біженкам з ромської громади значною мірою лягла на плечі польських ромів, а також неурядових організацій, які підтримують ромську громаду.
Нам телефонували з пунктів прийому і інформували, що там знаходяться роми, і питали, як їм можна допомогти, але були й такі ситуації, коли, наприклад, нам казали, що є група з п’ятдесяти ромів, а інші біженці не хочуть перебувати разом з ними
– говорили Кароль та Кароліна Квятковські, голови Центральної ради ромів у Польщі.
За попередніми висновками Amnesty International, роми з України зазнають дискримінації та подвійних стандартів у приймальних центрах та пунктах допомоги в Польщі. Ця спільнота протягом століть зазнавала маргіналізації та злочинів на ґрунті ненависті як в Україні, так і в Польщі й інших європейських країнах. З цієї причини вона потребує особливого захисту та опіки.
Подвійні стандарти та дискримінація
Аби краще зрозуміти ситуацію ромської громади з України після прибуття до Польщі, Amnesty International поспілкувалися з ромами-біженцями та біженками, працівниками і працівницями неурядових організацій, які працюють в інтересах ромів, волонтерами та координаторами пунктів тимчасового розміщення біженців.
Ми постійно отримуємо анонімні дзвінки з центрів від волонтерів, які розповідають, що до цих осіб [ромів] гірше ставляться інші волонтери. Кажуть: ви краще заберіть їх, тому що тут їм гаплик.
– Д-р Йоанна Талевич, Фундація «Назустріч діалогу».
Іншим біженцям дають більше їжі та речей, ніж ромам, і коли [волонтери] бачать ромів у цих центрах допомоги, то спочатку припускають, що це зовсім не біженці, що вони просто хочуть отримати щось безкоштовно
– Марія Ярош, біженка з України, активістка асоціації Salam Lab.
Ми приїхали до Перемишля, але нас ніхто не зустрів. Ми сиділи на вокзалі, купили телефонні картки. Волонтери нам допомагають менше, а своїм [білим українкам] дають багато.
– ромська біженка з України.
Ми приїхали сюди [у приймальний пункт в Надажині], нас не хотіли пускати (…) Нарешті пустили [через кілька годин]. Не сказали, чому.
– ромська біженка з України.
Розмова з Оленою Вайдалович, юристом Фундації «Назустріч діалогу»
УРЯД ПОВИНЕН ЗАБЕЗПЕЧИТИ БІЖЕНЦІВ ЖИТЛОМ
До Польщі прибуває набагато менше біженців та біженок з України, ніж у перші місяці війни. Центри прийому стали менш переповненими, а деякі ромські неурядові організації за цей час встигли налагодити співпрацю з представниками місцевої або обласної влади. Незважаючи на ці позитивні зрушення, все ще трапляються ситуації, коли з ромськими біженцями та біженками поводяться гірше, ніж з іншими біженцями та біженками з України.
Польський уряд повинен подбати про те, щоб українські біженці та біженки були забезпечені притулком поза межами центрів прийому, які є тимчасовим рішенням. Тим часом, багато хто знайшов притулок у приватних осіб. Мало хто, однак, хотів прийняти під свій дах ромів з України. Через відсутність альтернативи, за даними неурядових організацій, значна частина з них виїхала до країн Західної Європи або повернулася в Україну.
Забезпечення рівного ставлення до кожного біженця та біженки є обов’язком польської влади, що випливає, зокрема, з Женевської конвенції 1951 року. Міжнародні договори з прав людини також зобов’язують держави-підписанти захищати людей від дискримінації – нерівного ставлення, насильства та переслідування.
Що робить Amnesty у цій справі?
Забезпечення рівного ставлення до кожного біженця та біженки є обов’язком польської влади, що випливає, зокрема, з Женевської конвенції 1951 року. Міжнародні договори з прав людини також зобов’язують держави-підписанти захищати людей від дискримінації – нерівного ставлення, насильства та переслідування.
Занепокоєні становищем ромських біженців та біженок, ми звернулися до польської влади з листом, в якому рекомендували кроки, які слід зробити для забезпечення рівного ставлення та безпеки для ромських біженців та біженок з України.
Більше про результати моніторингу читайте у статті нашої дослідниці Анни Мікульської
Дійте негайно!
Зупинити дискримінацію ромських біженців!
Закликайте польську владу надавати однакову допомогу всім біженцям з України.
Фотографії Кароля Григорука про українських ромів у Польщі, які з’явилися 5 вересня у статті «Вони ніколи не розв’язували жодних воєн», – Анни Альбот.
Діти в’їжджають до Польщі з України, але влада не веде офіційного реєстру з інформацією про те, куди вони потрапляють. В окремих випадках батьки відправляють їх до родичів у Польщу. В одному випадку 11-річна дівчинка їхала зі своїм дядьком, але дядька зупинили на кордоні, тому вона подорожувала сама.
Ірена Давід-Ольчик, La Strada
Więcej w tym temacie wkrótce.
14 грудня Сейм ухвалив зміни до Закону про допомогу громадянам України. Тепер біженці зобов’язані частково покривати кошти свого проживання у Центрах тимчасового розміщення. Тривожних змін є більше.
Польща: влада зобов’язана захистити людей, які втікають з України, від подальших страждань
У березні 2022 року дослідники Amnesty International здійснили 10-денний візит до Польщі, зокрема вивчали ситуацію на польсько-українському кордоні. За підсумками візиту регіональний директор Amnesty International в Європі Нільс Муйжнієкс заявив:
Солідарність, проявлена волонтерами в Польщі, заслуговує на похвалу, але без конкретних скоординованих дій з боку влади особи, які потребують захисту і допомоги, будуть піддаватися ризику. Українські біженці прагнуть отримати достовірну інформацію про притулок, транспорт та свій правовий статус, але без координації існує ризик, що вони будуть позбавлені цих необхідних речей, зазнають переслідувань або стануть жертвами злочинців. Польський уряд повинен вжити заходів, щоб відповісти на ці виклики і забезпечити безпеку людей